Що таке сьогодення?

Б’ярні Снебьорн Джонссон (bjarni@bsj.is), кандидат наук в області змін і лідерства з Ісландії, одного разу вказав на цікаве відкриття. Відредагувавши його листа, я подаю цей фрагмент його словами:
“Під час написання своєї дисертації я натрапив на вивчення норвезької міфології щодо принципів колективного розуму (мудрості) та в особливості концепції Долі.
У вікінгів доля була пов’язана з почуттям відповідальності за свої вчинки. У міфології вікінгів існувало три чаклунки, які керували долею: Урдур (минуле), Верданди (теперішнє) і Скулд (майбутнє).
Верданди (Теперішнє) завжди була в супроводі Урдур (минуле) або Скулд (майбутнє), що відображає переконання древніх людей в тому, що ті вчинки, які відбуваються сьогодні, є наслідками того, що було зроблено в минулому, і які переходять з людиною в майбутнє. Ім’я чаклунки, що символізує майбутнє (Скулд) перекладається як «борг», воно відображає обов’язки і борги людини, які переносяться в майбутнє в залежності від того, як вона веде себе в сьогоденні.
Для вікінгів особа живе у проміжку часу, який є всеохоплюючим і вміщає у собі і минуле, і сьогодення, і майбутнє».
Це змушує замислитись. Сьогодення є або продовженням вашого минулого, або початком майбутнього. Воно не існує само по собі. Це всього лише долі секунди: продовження минулого або початок майбутнього.
Більше того, чи можете ви собі уявити, що думаючи і обговорюючи події минулого зі своїм внутрішнім голосом, ви де-факто повторно переживаєте минуле в сьогоденні?
А через кілька хвилин або навіть секунд, ви можете почати генерувати в думках майбутнє, прожити своє майбутнє у своєму сьогоденні.
Уявіть собі, що ви ведете в своїй голові дискусію щодо зустрічі з ким-то. Прибувши на місце зустрічі, ви можете почати сперечатися з людиною в тій же манері, в якій дискутували у себе в голові з уявним співрозмовником у минулому.
Психологи дуже часто твердять, що сварка між чоловіком і дружиною часто вє наслідком невирішеної проблеми минулого, сварки з батьками, наприклад, яка заново обігрується в сьогоденні.
Чи бувало у вас відчуття, що те, що ви відчуваєте зараз, вже колись з вами було?
Минуле і майбутнє перемішується в нашому сьогоденні.

Давні східні філософії твердять про необхідність жити сьогоднішнім днем, що означає всіляко перенаправляти свої думки від тривалих міркувань про минуле або майбутнє. Цей принцип вважається єдино вірним шляхом пізнати і відчути теперішнє, якщо ж цього не робити можна так і не зрозуміти, що дійсно відбувається в даний момент.
Але це наштовхнуло мене на іншу думку. Чи можна відділити теперішнє від минулого? І як може теперішнє не бути початком майбутнього?
Ви можете заморозити минуле і майбутнє і жити тільки сьогоденням, як вчать нас гуру східної філософії, але тоді минуле і майбутнє зникнуть як категорії. Майбутнє перетворюється в минуле за допомогою «тепер»: після проходження декількох секунд, майбутнє стає минулим.
Як же це відображається в повсякденному житті?
Деякі люди, відповідаючи на питання: «Що ти робиш?» розповідають про те, що вони роблять в дану хвилину, інші ж — те, що робили сьогодні, а треті — те, що будуть робити в найближчому майбутньому.
Деякі з нас бачать теперішнє як продовження минулого, але є й ті, хто бачить сьогодення, як початок майбутнього. Цей феномен пояснює, чому часто люди не погоджуються один з одним, або навіть не подобаються один одному. Якщо взяти за приклад політику, то ліберальна орієнтація (теперішнє — початок майбутнього) протистоїть консервативності (теперішнє — продовження минулого).
Розуміння того, що минуле і майбутнє моделюються в наших головах, зробить нас менш критичними до себе. Те, що відбувається зараз не народилося в сьогоденні, це результат минулих дій. Іноді, навіть нам самим важко пояснити мотиви своїх вчинків, не заглибившись в минуле. Ми повинні взяти на себе відповідальність, тому що в майбутньому ми зіткнемося з наслідками своїх вчинків.
Подумайте про це.

13949 просмотров