Скільки треба грошей, щоб просто жити.

1204935640_upstairsТак історично склалося, що гроші стали показником рівня життя людини, а їх відсутність говорить про явні проблеми, які знижують можливість просто жити, творити чи як казав великий Кобзар лежати «гнилою колодою». Тут вже в кого на що запалу та ідей вистачить. Ця погоня за кешем закріпила в головах пересічних громадян, що ГРОШЕЙ ЗАВЖДИ БУДЕ МАЛО. На то є декілька причин. Перша, це то, що апетит приходить під час споживання чогось смачненького. Ще вчора ми хотіли мати хоча б тоненьке кільце ковбаски на скибочці українського хлібу, а отримавши її хочеться вже ковбаску поякісніше, шматочок потовстіше ну і в хлібобулочних виробах смаки дещо змінилися. Але чи правильна така філософія? Напевно що переїдання призводить до надлишкової ваги, а з цим життя стане складнішим, бо шнурки завязувати не зручно, дихати важко та й сексуальна привабливість значно падає. Отож має бути якась норма, при якій ти добре себе почуватимеш і, певно, вона має якусь розумну і аргументовану ціну. Іншим фактором в захист теорії «грошей завжди мало» є особливість фінансвової системи яка нормально функціонує лише при наявності інфляції (а в Україні вона скаче як дурнуватий жеребець). Економісти давно порахували, що інфляція підстьобує підприємців вкладати гроші, щоб вони працювали. Бо якщо вони не знецінюватимуться можна буде просто покласти їх і нічого не розвивати. Отримаємо … о Боже, виходить ми підходимо до економіки сталого розвитку (це коли заборонено перевиробництво і розвиток). З одного боку це непогано бо в стані інертності можна досить довго протягнути, прикладом тому є Застій в СРСР, але все рівно будуть навіжені, які бажатимуть жити завтра краще ніж сьогодні. Повертаємось до інфляції. Наші гроші завтра коштуватимуть менше ніж сьогодні, тому того, що мені було достатньо сьогодні, завтра вже буде маловастенько. Тож треба або економічну систему міняти або зробити щось щоб гроші не знецінювались. Але про це також іншим разом. Лише натякну вийдіть на головну сторінку і подивіться в верхній правий кут сторінки.
Отож, цифри. Допустимо ми бажаємо бити баклуші 50 років. Комусь зверху відміряли більше комусь менше, але давайте прорахуємо цей період і в процесі життя в своє задоволення цифру можна буде скорегувати з оглядкою на здоровя та  інші фактори. 50 років по 365 днів це 18250 днів. Плюс в нас буде 13 високосних років тож плюсуємо ще 13. Як результат 18263 дні. Уявляєте як мало? На сьогодні держава порахувала, що нам необхідно на життя близько 3500 грн, тобто десь 117 грн на день. Отже якщо опиратись на цю суму. По простому розрахунку нам потрібно 117*18263= всього якихось там 2 мільйони 136 тисяч 771 грн на все життя. Або ж близько 79 тис доларів по курсу квітня 2017. Серйозно? Отже ось скільки коштує безтурботне життя в Україні. Давйте накинемо сюди щорічну інфляцію в розмірі 10% (Це середній розмір інфляції за всі роки незалежності Незалежної). Ексель мені допоміг і отримали суму 49 мільйонів 704 тисячі 713 грн. Отже щоб законсервувати рівень життя як на 3500 грн треба близько 50 мільйонів гривень.

Їдемо далі. Наші політики вже багаторазово скомпрометували себе і вірити їм це себе не поважати. Тож давайте прикинемо самостійно, а скільки ж нам потрібно щоб дійсно побудувати комунізм хоча б для себе одного/ї. Я не рахую прожитковий мінімум, я рахую прожиткову норму. Бо хочу жити нормально, а не мінімально. Детальніше як рахую і що туди входить в наступному матеріалі. Тут же лише сухі цифри. По моїм розрахункам на сьогодні прожиткова норма складає 10 473 грн на міс (в минулому році було 9006 грн). Тож мені щоб нормально жити 50 років необхідно 6 283 800 грн. А з урахуванням інфляції моя мета 146 775 368 грн.
Ось така сума 50 років життя без понтів але й без обмежень. В доларовому еквіваленті це близько 5.5 млн доларів. Що для цього потрібно? Можливо, відповідь знаходиться в списку 200 найбагатших людей України згідно статистики Фокуса. Тож рухайтеся до мети і не розраховуйте що на старості про вас попіклується держава. Беріть свою долю у власні руки.

402 просмотров

Добавить комментарий